В Україні стартує четвертий опалювальний сезон в умовах війни, при цьому Рівненська область починає його найпершою. Тарифи на
опалення залишаються незмінними, а країна готується до можливих російських ударів по енергетичній інфраструктурі.
В Україні стартує вже четвертий опалювальний сезон, який українці переживатимуть в умовах війни. З якими випробуваннями зіштовхнеться наша держава, чи вистачить газу для опалення всіх помешкань та чи загрожують Україні газові блекаути – розповідається в матеріалі “Нові Українці”.
Початок опалювального сезону 2025
Рівненська область розпочинає опалювальний сезон 2025-2026 років найпершою в Україні. З 24 вересня тепло з’явиться у закладах освіти та медицини Вараша і Заболоття. Таке рішення ухвалив виконком Вараської міської ради.
Сьогодні, 22 вересня, на засіданні виконавчого комітету Вараської міської ради прийнято рішення про початок опалювального сезону 2025/2026 років у місті Вараш та селі Заболоття з 24 вересня 2025 року
Як наголосив мер, “у першу чергу теплоносій буде подано до закладів дошкільної освіти, шкіл, медичних закладів, щоб забезпечити комфортні умови для дітей, учнів та пацієнтів”.
В Україні дата початку опалювального сезону офіційно визначена постановою Кабінету міністрів: він стартує тоді, коли середньодобова температура повітря протягом трьох діб поспіль становить +8 градусів або нижче.
Як правило, це відбувається в середині жовтня (зазвичай з 15 жовтня), але місцева влада може ухвалювати рішення раніше чи пізніше, залежно від погодних умов.
Чи готова Україна до опалювального сезону
Віцепрем’єр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба 22 серпня заявив, що Україна готова більш ніж на 70% до нового опалювального сезону.
Підготовка почалася ще навесні, одразу після завершення минулої зими. За літо ми провели ремонти, замінили обладнання, сформували запаси. Сьогодні рівень готовності перевищує 70%. Це проміжний результат, який відповідає плану та графіку. Підготовка триває, і завдання – завершити всі необхідні заходи до початку сезону
Міністр зазначив, що для котелень уже є 90 тисяч тонн вугілля, 85 тисяч тонн рідкого палива, 585 тисяч кубів дров, 32 тисячі тонн пелет. На складах ТЕС і ТЕЦ накопичено 2,4 мільйона тонн вугілля.
Згідно з дослідженням консалтингової компанії ExPro, запаси природного газу в українських підземних сховищах (ПСГ) перевищили торішні значення, досягнувши 12,055 млрд. кубометрів.
На ту ж дату в 2024 році у сховищах було 12,05 млрд кубометрів, тобто на 0,05% або майже 5 млн кубометрів менше газу.
З початку сезону закачування в українські ПСГ поступило майже 6,68 млрд кубометрів газу, в 1,67 разів більше, ніж у 2024 році. Таким чином, до сховищ протягом 2025 року закачано більше газу, ніж зберігалося у ПСГ на кінець опалювального сезону.
Тарифи на опалення
Під час війни в Україні діє мораторій на підвищення тарифів на тепло, гарячу воду та газ для населення. Українська влада в листі про наміри керівництву МВФ допускає додаткове підвищення комунальних тарифів для населення тільки після закінчення війни.
У Києві вартість опалення для населення з 2019 року залишається незмінною. Як і раніше, тариф на тепло становить – 1654,41 грн/Гкал.
Вартість опалення для конкретної квартири залежить від температури за вікном та наявності лічильників. Найнижчі температури в Києві спостерігаються в січні та лютому.
Для порівняння, в лютому 2021 року середньомісячна температура в Києві склала 4,7 градусів морозу. Температура була нижча, ніж у січні (2,5 градусів морозу). Відповідно вартість опалення 1 кв. м у будинках, обладнаних приладами обліку, склала у середньому 35 грн/кв. м, тоді як у січні – близько 33 грн/кв. м.
Споживання тепла квартирою з опалювальною площею 56,1 кв. м у в лютому склало – 1,2208 Гкал, а в січні 1,1407 Гкал. Мешканці цієї квартири в лютому сплатили 2019 гривень проти 1887 гривень у січні.
Від чого залежить вартість опалення
В Україні більшість багатоповерхових будинків обладнані будинковими лічильниками тепла. Наприклад, у Києві це 90% будинків.
Нарахування у них проводяться відповідно до показань приладів обліку. Іншими словами, мешканці сплачують за фактичний обсяг тепла, спожитий будинком.
У багатоповерхівках, обладнаних будинковим лічильником тепла та квартирними лічильниками, клієнти сплачують за спожите тепло відповідно до показань своїх лічильників..
Мешканці, що не встановили у квартирах індивідуальні прилади обліку, сплачують різницю між показаннями будинкового лічильника, витратами на загальнобудинкові потреби та сумарними показаннями усіх індивідуальних лічильників, розподілену пропорційно опалювальній площі квартири.
Для квартир без лічильників встановлюється граничний розмір нарахувань – “максимальна частка” що убезпечує клієнта від аномально високих нарахувань.
Загроза російських ударів
“Кожен опалювальний сезон, кожна зима під час війни за Україну є серйозним викликом”, – наголосила Міністерка енергетики України Світлана Гринчук в інтерв’ю виданню AFP.
За словами міністерки, захист інфраструктури від щоденних російських атак є “найбільшим викликом” для енергетичного сектору України, яка вступає в четверту зиму війни.
“Найбільшим викликом є захист та безпека енергетичних об’єктів від щоденних атак сотнями дронів та ракет. Ми відремонтували багато нашого енергетичного обладнання після атак, але бачимо, що росія продовжує атакувати”, – сказала міністерка.
Україна захищає свої енергетичні об’єкти за допомогою “фізичного” захисту (наприклад, габіонів), “різних технічних засобів захисту від дронів та ракет, і, звичайно, ми прагнемо посилити нашу протиповітряну оборону”. “Ворог змінив тактику, і ми також повинні змінити наш захист”, – додає вона.
Світлана Гринчук також пояснила, що хоча Україна сподівається мати щонайменше 13,2 млрд. куб. м газу у своїх сховищах, щоб пережити зиму, їй потрібно буде імпортувати понад 4,5 млрд. куб. м додаткового газу.
Також Україна планує “ввести в експлуатацію всі свої реактори”, тобто дев’ять блоків, які залишаються в експлуатації з моменту окупації росією найбільшої в Європі атомної електростанції Запорізької, яка складається з шести реакторів, усі з яких були зупинені.
За потреби країна має імпортну потужність 2,1 ГВт через свої високовольтні лінії, підключені до європейської мережі.
“Наше завдання не лише чинити опір, ми також будуємо фундамент для сильнішого, чистішого та безпечнішого енергетичного майбутнього”, – заявив міністерка
