Цього літа суворі погодні умови в Європі спричинили короткострокові економічні втрати щонайменше 43 млрд євро. До 2029 року
очікується зростання цих втрат до 126 млрд євро.
Суворі погодні умови, що обрушилися на Європу цього літа, за оцінками у ЄС, призвели до короткострокових економічних збитків обсягом не менше ніж 43 млрд євро, а до 2029 року очікується, що ці втрати зростуть до 126 млрд євро, пише “Нові Українці” з посиланням на The Guardian.
Деталі
Згідно з експрес-аналізом, який не був представлений на експертну оцінку, але заснований на взаємозв’язку між погодними та економічними даними, опублікованими в академічному дослідженні цього місяця, безпосередня шкода економіці від одного суворого літа зі спекою, посухою та повенями становила 0,26% від обсягу виробництва ЄС у 2024 році.
Найбільших збитків зазнали Кіпр, Греція, Мальта та Болгарія – кожна з цих країн зазнала короткострокових втрат, що перевищили 1% від валової доданої вартості за 2024 рік (показника, аналогічного ВВП). За ними йдуть інші середземноморські країни, включаючи Іспанію, Італію та Португалію.
Економісти з Мангаймського університету та Європейського центрального банку назвали результати “консервативними”, оскільки вони не враховують рекордних лісових пожеж, що охопили Південну Європу минулого місяця, і сукупного впливу екстремальних погодних явищ, що сталися в той же час.
Серіш Усман, економіст з Мангаймського університету та провідний автор дослідження, заявив, що “своєчасні оцінки” дослідження можуть допомогти політикам у визначенні цільової підтримки без офіційних даних.
Учені поспішили з’ясувати, наскільки глобальне потепління посилило екстремальні погодні явища цього літа. Дослідження показують, що через зміну клімату ймовірність пожеж в Іспанії та Португалії збільшилася в 40 разів, а в Греції та Туреччині – у 10 разів. Кількість загиблих від “достатньо спустошливої” червневої хвилі спеки, за оцінками, потроїлася у 12 великих містах через забруднення, спричинене потеплінням на планеті.
Стефан Аллегат, головний економіст Світового банку з питань клімату, який не брав участі в дослідженні, заявив, що воно підтверджує, що ширші економічні наслідки екстремальних погодних явищ значніші за прямі і тривають довше, ніж люди думають. Однак він попередив, що для виявлення екстремальних погодних явищ у дослідженні використовувалися “недосконалі непрямі показники”, що, ймовірно, призведе до недооцінки повних витрат. Валова додана вартість не відображає всіх витрат, пов’язаних з екстремальними погодними явищами, для людей і компаній, додав він, а також вигод від зниження вразливості.
“Особливо коли стихійні лиха торкаються бідних спільнот та людей, вплив на валову додану вартість може бути мінімальним, оскільки ці люди бідні, – сказав Аллегат. – Але це не означає, що вони не постраждають”.