У Верховній Раді до розгляду готують доопрацьований законопроєкт №15112-д, який змінює порядок сплати ПДВ для товарів, що українці купують на іноземних маркетплейсах. Іншими словами, якщо документ підтримають народні обранці, а Президент підпише, людям доведеться сплачувати податки за товари, які вони замовляють за кордоном. 

Що автори законопроєкту змінили у цьому документі, чому він такий важливий для України та чи не втратить офіційний Київ допомогу міжнародних донорів, якщо парламентарі “провалять” голосування, “Нові Українці” дізнався у народної депутатки, члена комітету з питань фінансів, податкової та митної політики ВРУ Ольги Василевської-Смаглюк. 

За її словами, голосування щодо нових правил оподаткування міжнародних посилок може відбутися вже найближчим часом. 

Деталі

У проєкті закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування операцій електронної торгівлі податком на додану вартість йдеться про зміну правил для дистанційного продажу товарів вартістю до 150 євро, які ввозяться в Україну у міжнародних поштових та експрес-відправленнях. Основна ідея документа — перенести адміністрування ПДВ на маркетплейси, через які українці купують товари за кордоном.

За словами Василевської-Смаглюк, первинний урядовий проєкт не містив повноцінного механізму справляння ПДВ з посилок. Доопрацьована редакція частково врахувала положення основного та альтернативних законопроєктів, а також запровадила низку спрощень.

Фактично законопроєктом пропонується створити в Україні аналог європейської моделі IOSS, де адміністрування ПДВ здійснюється самим маркетплейсом автоматично під час продажу товарів. Натомість для покупця процес отримання посилки не змінюється та залишиться таким самим, як і зараз

Законопроєкт №15112-д пов’язаний із проєктом №12360, який передбачає зміни до Митного кодексу. Разом вони мають сформувати правову базу для нових правил дистанційного продажу товарів.

Чому та як парламентарі змінили проєкт закону про оподаткування посилок 

У доопрацьованій редакції законопроєкту народні обранці пропонують визначити особливості оподаткування операцій з дистанційного продажу товарів до 150 євро. 

До прикладу, маркетплейс хочуть визнати особою, відповідальною за сплату ПДВ. 

Також нардепи пропонують враховувати у формулі оподаткування визначення курсу валют, бази оподаткування, строків сплати податку та можливості сплачувати його в іноземній валюті.

Окремо профільний комітет відмовився від частини обмежень, які були в урядовому варіанті проєкту закону. Зокрема, повністю скасували обмеження щодо граничної ваги кави, чаю та об’єму парфумів у межах неоподатковуваного ліміту 45 євро для некомерційних посилок. Ідеться про відправлення для особистих, сімейних та інших потреб, не пов’язаних із підприємницькою діяльністю.

Також документ зберігає чинну пільгу з ПДВ для товарів сумарною фактурною вартістю до 150 євро, які ввозять в Україну у несупроводжуваному багажі.

Окрім того, законопроєкт розширює пільги для товарів оборонного призначення. Зокрема, ідеться про безпілотні літальні апарати та окремі категорії товарів для потреб Сил оборони. Для товарів, які вже мають пільгу при ввезенні в Україну, Кабмін має визначити порядок її застосування.

“Також (ми – ред.) врегулювали питання звільнення від ПДВ дистанційного продажу товарів, які вже мають пільгу при ввезенні в Україну, зокрема енергетичного обладнання та товарів для потреб Сил оборони України. Для таких товарів Кабмін має визначити порядок застосування цієї пільги, зокрема розглядається можливість повернення ПДВ покупцям, які сплатили податок під час купівлі таких товарів”, — зазначила Василевська-Смаглюк.

Оподаткування посилок з AliExpress та Temu – коли можуть запрацювати нові правила

Навіть якщо парламент ухвалить законопроєкт найближчим часом, нові правила не запрацюють одразу: документ передбачає так званий перехідний період.

За словами депутатки Ольги Василевської-Смаглюк, нові правила можуть набути чинності не раніше 1 січня 2027 року. Для цього уряд має ухвалити окреме рішення про готовність ІТ-компоненту митних органів і маркетплейсів, а також підготувати відповідні підзаконні акти.

Таким чином, оподаткування посилок з іноземних платформ відбуватиметься у кілька етапів. Спочатку парламент має визначити правові правила, а вже потім держава, митниця та платформи підготують технічну частину.

Чому законопроєкт №15112-д важливий для бізнесу

Ключовий аргумент авторів законопроєкту на його користь — вирівнювання умов конкуренції між українським бізнесом та іноземними продавцями. Українські виробники й офіційні імпортери сплачують ПДВ за звичайною ставкою, тоді як продавці-нерезиденти можуть продавати товари українським покупцям без сплати такого податку.

“Передусім важливість цього закону — у вирівнюванні конкуренції та захисті національного товаровиробника. Українські товаровиробники та офіційні імпортери товарів в Україну повинні сплачувати ПДВ за звичайною ставкою, тоді як продавці-нерезиденти можуть продавати свої товари українським покупцям без сплати ПДВ”, — сказала Василевська-Смаглюк.

Вона наголосила, що Україна — не виняток у перегляді правил для міжнародних посилок. Країни ЄС ще у 2021 році змінили підхід до оподаткування товарів низької вартості та посилили адміністрування таких операцій. Подібні підходи застосували також США та Туреччина.

Податки на закордонні посилки – скільки грошей може отримати бюджет

За розрахунками Міністерства фінансів, ухвалення законопроєкту може дати державному бюджету близько 10 млрд грн додаткових податкових надходжень на рік.

Ці кошти розглядаються як додатковий фінансовий ресурс для держави в умовах війни. У Раді наголошують, що законопроєкт важливий як для наповнення бюджету, так і для підтримки Сил оборони та зміни українського законодавства за європейськими взірцями. 

Як податок на посилки пов’язаний з МВФ та євроінтеграцією України

За словами Василевської-Смаглюк, ухвалення закону про оподаткування бандеролей — одна з важливих передумов, яка допоможе Україні успішно пройти перегляд програми МВФ, який відбудеться вже у червні 2026 року.   

Безумовно, ухвалення цього закону є однією з ключових передумов успішного проходження червневого перегляду програми МВФ. Водночас необхідність його ухвалення зумовлена не лише цим фактором

Вона додала, що законопроєкт також має значення для європейської інтеграції України. Фактично він імплементує підходи Європейського Союзу до оподаткування транскордонної електронної торгівлі. Запровадження аналогічного механізму адміністрування ПДВ має сприяти гармонізації українського податкового законодавства з правом ЄС.

“Предмет регулювання законопроєкту стосується сфери оподаткування, яка охоплюється Угодою про асоціацію між Україною та ЄС. Україна взяла на себе зобов’язання поступово наближати своє законодавство до європейських правил, зокрема до Директиви Ради 2006/112/ЄС про спільну систему ПДВ”, – закцентувала парламентарка.  

Оподаткування посилок та ризикована норма про фінмоніторинг – де та як шукати баланс 

Варто зауважити, що у доопрацьованому законопроєкті з’явилася норма, яка не стосується оподаткування посилок. Ідеться про тимчасові послаблення до профільного закону про фінансовий моніторинг.

За словами Василевської-Смаглюк, ця норма забороняє застосовувати санкції та заходи впливу до банків і фінансових установ за ігнорування перевірок політично значущих осіб, членів їхніх родин та пов’язаних суб’єктів до моменту вступу України в ЄС.

“Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України офіційно констатувало, що таке послаблення повністю позбавляє державу інструментів впливу на банки та прямо суперечить міжнародним стандартам FATF і європейській Директиві Ради ЄС 2015/849”, — сказала депутатка.

Це може створити ризики для міжнародної підтримки України. Ухвалення законопроєкту в редакції з положеннями про фінмоніторинг ризикує ускладнити переговори про вступ до ЄС і поставити під загрозу фінансування за програмою EFF МВФ та іншими програмами, що фінансуються ЄС.

Що чекає на Україну, якщо закон не ухвалять

Ольга Василевська-Смаглюк зазначила, що ризики існують у двох сценаріях. Перший — якщо законопроєкт ухвалять у редакції з нормою про фінансовий моніторинг. Другий — якщо цю норму вилучать, але сам податковий блок не ухвалять взагалі.

У такому разі Україна може не виконати частину міжнародно-правових зобов’язань у сфері євроінтеграції. Неухвалення правил для дистанційних продажів через електронні інтерфейси може означати зрив строків наближення українського законодавства до норм ЄС у частині ПДВ.

“Якщо цей пункт (вилучать – ред.), але законопроєкт у доопрацьованій редакції без положень про фінмоніторинг не буде ухвалений взагалі, це призведе до невиконання міжнародно-правових зобов’язань України у сфері європейської інтеграції”, — підсумувала депутатка.

Податок на посилки для українців – контекст

Вперше про податки на посилки з популярних серед українців іноземних маркетплейсів заговорили ще у 2017 році. Але вже 3 січня 2018 року стало відомо, що введення обмежень на безподаткове пересилання товарів з-за кордону відтермінували.

До теми повернулися наприкінці 2018 року. Тоді йшлося про те, що з 1 липня 2019 року посилки вартістю понад 100 євро оподатковуватимуться ПДВ і митом. У січні 2021 року народні депутати зробили ще один крок до перегляду правил, а 25 січня 2022 року Верховна Рада ухвалила закон, який збільшив ліміт безмитної доставки з-за кордону зі 100 до 150 євро.

Після початку повномасштабного вторгнення правила знову довелося коригувати. Парламент вносив правки, які стосувалися скасування податків на імпорт генераторів і Starlink — товарів, що стали критично важливими через російські удари по енергетиці та потреби зв’язку.

Наприкінці січня 2024 року Данило Гетманцев заявив, що ліміт посилок, за який не потрібно платити податок, планують підвищити до 1000 євро. На той момент він становив 150 євро. Однак уже влітку того ж року уряд затвердив зміни до держбюджету, які передбачали оподаткування міжнародних посилок вартістю понад 45 євро. За розрахунками Кабміну, це могло принести бюджету додаткові 3,3 млрд грн.

Тодішній міністр фінансів Сергій Марченко виступав за зменшення неоподатковуваного ліміту для імпортованих товарів. Він аргументував це тим, що значна частина інтернет-торгівлі та електронної комерції в Україні перебуває в “тіні”, а податкові “лазівки” потрібно закривати. Водночас уже у вересні від цієї ідеї вирішили відмовитися, оскільки адміністрування такого податку могло обійтися бюджету дорожче, ніж очікувані надходження.

Наприкінці 2024 року ЗМІ почали повідомляти, що у 2025 році українцям можуть запровадити податки на всі міжнародні посилки. Це сталося на тлі підготовки законопроєкту про скасування чинного ліміту у 150 євро. У другій половині січня 2025 року Данило Гетманцев справді вніс відповідний документ до Ради. Він пояснював, що товари до 45 євро можна буде отримувати без ПДВ лише за умови, якщо їх надсилатимуть фізичні особи без комерційної мети. Однак законопроєкт не отримав належної підтримки в парламенті.

Наприкінці жовтня 2025 року до питання повернувся Нацбанк. Регулятор виступив за оподаткування міжнародних посилок вартістю до 150 євро, пояснюючи це необхідністю скоротити імпорт некритичних товарів і зменшити тиск на платіжний баланс в умовах війни. На початку грудня 2025 року тему знову порушив профільний комітет на тлі умов МВФ.

У лютому 2026 року Прем’єр-міністр Юлія Свириденко заявила, що мита на посилки не буде, оскільки МВФ пом’якшив вимоги до України. Причиною називали суттєві зміни ситуації після російських обстрілів енергетики.

Українці також не підтримали ідею нового оподаткування. За даними опитування Rating Group, понад 80% респондентів виступили проти. Майже третина опитаних протягом останнього року отримувала міжнародні посилки, а близько 90% таких відправлень мали вартість до 100 євро.

Наприкінці лютого 2026 року стало відомо, що для України можуть повернути старі правила. Кабмін почав готувати великий податковий законопроєкт на березень, який містив норму про скасування пільг на міжнародні посилки. Однак 10 березня Верховна Рада провалила його в першому читанні: “за” проголосували лише 168 депутатів із мінімально необхідних 226.