Королівська Шведська академія наук присудила Нобелівську премію з хімії 2025 року Сусуму Кітагаві, Річарду Робсону та Омару М.
Ягі. Їх відзначили за розробку металоорганічних каркасів, що мають великі порожнини для проникнення молекул.
Королівська Шведська академія наук ухвалила рішення присудити Нобелівську премію з хімії 2025 року Сусуму Кітагаві, Річарду Робсону та Омару М. Ягі “за розробку металорганічних каркаси”, повідомили у Нобелівському комітеті 8 жовтня, пише “НУ”.
Деталі
“Усуму Кітагава, Річард Робсон та Омар М. Ягі були удостоєні Нобелівської премії з хімії 2025 року за розробку нового типу молекулярної архітектури”, – ідеться у повідомленні.
Лауреати з хімії 2025 року, як вказано, створили нові простори для хімії.
Створені ними конструкції – металоорганічні каркаси – містять великі порожнини, у які молекули можуть проникати та витікати з них. Дослідники використовували їх для збирання води з повітря пустель, вилучення забруднюючих речовин із води, уловлювання вуглекислого газу та зберігання водню.
Після новаторських відкриттів лауреатів дослідники створили багато різних функціональних металоорганічних каркасів (МОКС, MOF). Досі у більшості випадків ці матеріали використовувалися лише у невеликих масштабах. Щоб використати переваги МОКС-матеріалів на благо людства, багато компаній інвестують у їхнє масове виробництво та комерціалізацію. Декому це вдалося. Наприклад, електронна промисловість тепер може використовувати МОКС-матеріали для утримання деяких токсичних газів, необхідних виробництва напівпровідників. Інший МОКС може, навпаки, розкладати шкідливі гази, у тому числі ті, які можуть бути використані як хімічна зброя. Багато компаній також тестують матеріали, здатні вловлювати вуглекислий газ на заводах та електростанціях, щоб скоротити викиди парникових газів.
Деякі дослідники вважають, що металоорганічні каркаси мають такий величезний потенціал, що стануть матеріалами XXI століття.
