Верховна Рада ухвалила законопроєкт №13174, який дозволяє громадянам отримати у власність земельні ділянки під зруйнованим майном
без аукціону. Це рішення діятиме під час воєнного стану та 5 років після його припинення, але може легалізувати схеми привласнення
землі без прозорих процедур.
Оформлення ділянок без аукціону, де стояв знищений об’єкт – це правильна логіка, але без прозорих процедур закон, який був ухвалений Верховною Радою у жовтні, може легалізувати схеми привласнення землі та ручні рішення на місцях. Про це пише “Нові Українці” з посиланням на джерела у Верховній Раді.
Деталі
На початку жовтня ВР ухвалила законопроєкт №13174, що дозволяє громадянам повернути або отримати у власність земельні ділянки під зруйнованим майном. Це рішення діятиме під час воєнного стану та 5 років після його припинення.
Документ надає громадянам, чиє майно було зруйновано в ході російської агресії, можливість повернути або отримати у власність земельні ділянки, що перебували під такими об’єктами.
За новими нормами, якщо право власності на нерухомість було припинено в Державному реєстрі речових прав через її знищення, колишні власники або їх спадкоємці можуть отримати земельні ділянки безплатно або через передачу без проведення земельних торгів.
Це рішення діятиме під час воєнного стану та впродовж 5 років після його припинення, з подальшим спрощенням процедур – без обов’язкового розроблення містобудівної документації за умови, що цільове призначення ділянки відповідає призначенню зруйнованого об’єкта.
Окрім того, закон передбачає, що Мінприроди отримає право затверджувати методику визначення шкоди, завданої земельним ресурсам унаслідок забруднення чи засмічення, а дипломатичні представництва зможуть бути звільнені від орендної плати за землю за умови, що це передбачено міжнародними договорами, згоду на які дала Верховна Рада.
Як розповіло “Нові Українці” джерело у парламенті, “згідно з логікою авторів законопроєкту, його новація у тому, щоб ліквідувати давній розрив між правом на будинок і правом на землю під ним”.
Дуже часто люди мали оформлений будинок, але не мали, умовно кажучи, доведеного до титулу права на ділянку: земля була в користуванні, комунальна чи державна, несформована без кадастрового номера, у багатоквартирних будинках земля зазвичай взагалі належить громаді й ніколи не оформлювалась у спільну власність співвласників. Тож цей законопроєкт запроваджує тимчасову процедуру на період воєнного стану і ще п’ять років, яка дозволяє колишнім власникам або їхнім спадкоємцям без аукціону оформити або набути право на ділянку саме там, де стояв знищений об’єкт. Це створює юридичну опору для проектування, дозволів і відбудови на тому самому місці за незмінного цільового призначення. Водночас факт руйнування житла не обнуляє право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно – для компенсації якраз потрібен підтверджений запис про право власності. Тому земельний механізм – окрема ланка, яка закриває “земельний хвіст” і дає змогу рухатися далі
Співрозмовник “Нові Українці” наголошує, що відношенні цього законопроєкту озвучувався ряд пересторог, зокрема думка, що безаукціонний механізм може легалізувати схеми привласнення землі, а рішення на місцях ризикують стати ручними та неконкурентними.
Додаються класичні вразливості – помилки кадастрів накладання меж, відсутність чіткої процедури для багатоквартирних будинків, а також спокуса розмити екологічні вимоги під шум відбудови. Щоб цей інструмент працював на людей, а не на схеми, потрібні публічні й трасовані рішення громад із геоприв’язкою, зрозуміла перевірка сумісності з містобудівними планами, прозорий порядок для МКД із захистом прав меншості та мінімальні еко-стандарти навіть у спрощеному режимі. За цих умов закон допоможе, без них – підсилить саме ті підозри
